Документальний фільм для компанії "Укргідроенерго"

15 АВГ 2010

В агенції «Монолог» завершено виробництво документального фільму про діяльність компаніїї «Укргідроенерго». Матеріали відеоархівів, що використовувалися під час монтажа фільму, зберегаються в агенції з 1998 року, тобто з самого почаку співробітництва з компанією. Саме тому цю розробку можна сміливо наводити у якості прикладу грамотного використання механізмів відео-PR, чим може похвалитися далеко не кожна національна корпорація. Нижче наводимо текст закадрової начитки та інтерент-версію фільму.

Гідроенергетика України

Головна водна артерія України - легендарний Дніпро - третя за розмірами ріка Європи. А тому природньо, що саме на Дніпрі у нас розташовані найбільш важливі гідроенергетичні споруди. Адже ГЕС виробляють не лише найдешевшу, але й найбільш чисту для довкілля енергію. Бо вода – це створене самою природою джерело, що має величезні відновлювальні ресурси.

Зрозуміло, що енергетика України не може бути зорієнтованою лише на єдине джерело. Та саме гідроенергетика не потребує такої вартісної підготовки, як, скажімо, теплова чи атомна. Разом з тим низька собівартість електроенергії на ГЕС забезпечує їй найбільшу питому прибутковість. Проте дешевизна електроенергії, яка виробляється на гідроелектростанціях, - це лише одна з переваг використання води як енергоресурсу порівняно з іншими джерелами енергії.

Як відомо, одна з ключових проблем - це дефіцит маневрових “пікових” потужностей. Пікові навантаження в енергосистемі виникають у ранкові та вечірні часи, коли споживання електроенергії відчутно зростає. Щоб утримувати баланс потужності у мережі, електростанції мають задовольняти цей стрімкий запит тієї ж миті. Для України дефіцит потужності для покриття пікових навантажень складає близько 3 тис. МВт.

В якості маневрової потужності можна використовувати і теплові станції. Проте такі режими роботи для них не властиві – це є не лише нерентабельним, але й призводить до швидкого зносу обладнання.

Для забезпечення добового регулювання споживання електроенергії саме гідроенергоблоки відіграють провідну роль у покритті пікових навантажень. Адже їм саме властива висока маневрoва здатність - тобто можливість за короткий проміжок часу збільшити або ж, навпаки, зменшити подачу електроенергії в енергосистему. Лише ГЕС та ГАЕС дозволяють повністю вирішувати проблему регулювання графіка навантажень та створення аварійного резерву. Тут переваги використання енергії води безсумнівні.

Поряд з виробітком дешевої і екологічно чистої електроенергії одним із головних завдань гідроелектростанцій є покращення водозабезпечення населення і промисловості, зрошення значних площ сільськогосподарських угідь. І чи не найголовніше - будівництво ГЕС дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку води у річках і тим самим - захищати населені пункти від паводків та повеней.

Особливо гостро це питання постає перед містами та селами, розташованими в долині Дністра – другої за розмірами української ріки, що має дуже норовливий характер. Тому будівництво гідростанцій - чи не єдине вирішення проблеми регулювання водного режиму. Зважаючи на геологічні, рельєфні та енергетичні умови місцевості, на Дністрі побудовано унікальний комплекс гідротехнічних споруд. Право- і лівобережні кам’яно-земляні греблі заввишки до шістдесяти метрів та відвідний канал з гасителями потоку води, створене напірними спорудами гідроелектростанції водосховище з площею дзеркала 142 квадратних кілометри та глибиною більше п’ятдесяти метрів, захисні дамби, штучно підняті береги. Завдяки цьому населені пункти України, Молдови і Придністров’я, розташовані у долині Дністра - від гідроелектростанції і до самого гирла ріки, - 25 років не потерпали від повеней.

Проте передбачити примхливу поведінку Дністра, що тече гірською місцевістю, складно. Декілька останніх років поспіль в результаті надмірних опадів на заході Україні та в Карпатах рівень води в Дністрі піднімався до катастрофічних позначок. Як результат – підтоплення багатьох міст і сіл Західної України. В найкритичніші моменти на Дністрі паводок складав понад шість тисяч кубічних метрів за секунду, що створювало складну ситуацію на Дністровських гідровузлах. Це - серйозне випробування для гідроенергетиків. Проте такі ситуації, остаточно доводять важливу роль гідроелектростанцій в питанні акумулювання та регулювання рівня води в складних умовах. Регулюючи притік і витрати води, гідроенергетики значно зменшують затоплення регіонів, що розташовані нижче за течією Дністра. Обладнання та греблі щоразу підтверджують ефективність їх використання, мінімізуючи збитки при протистоянні катастрофічним повеням.

Акціонерне товариство “Укргідроенерго” - єдина гідроенергогенеруюча компанією у нашій державі. Її потужності представлені каскадом дніпровських станцій - Київські ГЕС і ГАЕС, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська та Каховська гідроелектростанції, легендарний ДніпроГЕС та Дніпровська ГЕС-2. До складу компанії входить також і гідрокомплекси на Дністрі - дві електростанції та Дністровська гідроакумулююча станція, що є однією з найкрупніших серед усіх ГАЕС, які будуються на цей час у світі.

Дніпровський каскад використовує потенціал Дніпра майже на 90% протягом десятків років. І тривала експлуатація гідроелектростанцій призвела до значного зносу їх устаткування. Внаслідок такого «старіння» зменшився коефіцієнт корисної дії гідроагрегатів, - були необхідні роботи щодо відновлення їх потужності. Електричні машини потребували капітального ремонту або ж заміни. До того ж фізично та морально застаріле обладнання вже не могло забезпечувати необхідні параметри регулювання та екологічної безпеки.

З 1996 року компанія “Укргідроенерго” за підтримки “Світового банку Реконструкції та розвитку” реалізує наймасшабніший в енергетичній галузі нашої держави проект реабілітації вітчизняних гідроелектростанцій та вдосконалення систем управління Об’єднаною енергосистемою України. Поряд з відновленням силового обладнання ГЕС цей проект передбачає модернізацію систем електричного захисту, автоматики і управління гідроагрегатами і станцій в цілому, а також систем вимірювань та передавання даних.

Вже влітку 2002 року було завершено 1 етап реконструкції. В результаті отримано приріст потужностей на 156 МВт та приріст щорічного виробітку пікової електроенергії на 150 млн. кВт-год. На реконструйованих гідроагрегатах збільшено коефіцієнт корисної дії, що дозволяє найбільш раціонально використовувати водні ресурси Дніпра. Загалом на 1-му етапі було повністю реконструйовано 16 гідроагрегатів, а на 54 гідроенергоблоках здійснено заміну систем управління.

Результатом першого етапу реконструкції стало і впровадження сучасних автоматизованих систем управління ГЕС в цілому, а також систем контролю безпеки гідротехнічних споруд на 3 ГЕС. Нові технології мікропроцесорного обладнання захисту, протиаварійної автоматики та засобів диспетчерського управління на багато десятків років забезпечили надійну експлуатацію Дніпровських станцій та безпечне використання гідротехнічних споруд у відповідності до екологічних вимог.

Семен Поташник, Герой України, генеральний директор ВАТ “Укргідроенерго”

- Ведь смысл какой? Ведь мы же станции не останавливали. Станции работали, станции выполняли свои задачи. И вместе с тем они преображались. Вот преображались по всему диапазону. Начиная от новизны оборудования, от внедрения новых принципиальных конструктивных решений, новых схем и так далее, и так далее. И получая дополнительную мощность, получая дополнительную выработку, и решая проблемы экологии, и решая проблему безопасности таких сооружений. Это современные предприятия, которые могут вообще быть представлены как конкуренты на самом высоком мировом уровне.

Наразі триває 2 етап реконструкції. Продовжується заміна гідроагрегатів та впроваджуються системи автоматизованого контролю безпеки за станом гідротехнічних споруд та системи діагностики обладнання на всіх ГЕС.

Завдяки цьому, окрім надійності та подовження термінів експлуатації обладнання, буде отримана ще й додаткова сумарна потужність, що приблизно дорівнюватиме потужності однієї станції - Київської, Дніпродзержинської чи Каховської ГЕС.

Київські ГЕС та ГАЕС

Київська гідроелектростанція - верхня сходинка гідровузлів Дніпровського каскаду - працює з 1964 року. Вона має п’ять блоків по 4 гідроагрегата в кожному.

Будівлю ГЕС запроектовано так, що гребля дозволяє пропускати планові витрати повсені. А тому окремої водозливної греблі тут нема.

За три кілометри від Київської ГЕС споруджено гідроакумулюючу електростанцію. На початок сімдесятих років це була перша у колишньому Радянському Союзі експериментальна ГАЕС, яка і стала основою та зразком для створення в країні таких об’єктів. До недавнього часу Київська ГАЕС була єдиною діючою гідроакумулюючою станцією на території України. Сьогодні тут вже реконструйовано три оборотні гідроагрегати.

Зважаючи на виняткове розташування Київських ГЕС і ГАЕС, - адже нижче за течією знаходиться Київ, - питання надійності і безпеки їх роботи є позачерговим.

Тут вперше не лише в Україні, але й серед країн СНД, було введено у дію автоматизовану систему контролю безпеки гідротехнічних споруд. На той час для України це був унікальний проект. За думкою експертів Світового банку, впровадження цього проекту було настільки вдалим, що його включено до обсягу робіт 2 етапу реконструкції для всіх дніпровських станцій. Наразі такий контроль, що здійснюється на основі сучасних датчиків вимірювання тиску, температури, рівня води та лінійних зміщень гідроспоруд вже впроваджено на Кременчуцькій та Каховській ГЕС.

Після проведення реконструкції потужність Київської ГЕС зросла на 58 МВт, а коефіцієнт корисної дії реконструйованих гідроагрегатів збільшився на 2%.

Канівська ГЕС

У 1972 році було введено в дію перший гідроагрегат Канівської гідроелектростанції. А ще через три роки запрацювали всі двадцять чотири. При будівництві цієї ГЕС вирішувався цілий комплекс задач. Окрім виробництва електроенергії, важливим було створення глибоководного суднохідного шляху до Чорного моря та збереження рибного господарства. Канівська станція – низьконапірна. На ній, як і на Київській ГЕС, встановлено горизонтально-капсульні гідроагрегати з турбінами поворотно-лопатевого типу. Працює вона у гостро-піковому режимі, з ранковими та вечірніми стрибками навантажень. В середньому, за рік станція виробляє 823 мільйони кВт-годин електроенергії.

Протягом терміну з 1997 по 2002 рік на Канівській ГЕС виконано реконструкцію розподільчого пристрою та механічного обладнання. Замінено на сучасні 12 трансформаторів струму на 330 кВ. А повітряні вимикачі поступилися місцем елегазовим, більш ефективним. Це дозволило зменшити витрати електроенергії на власні потреби та підвищило надійність роботи станції.

Для збільшення ефективності та екологічної безпеки на 2 етапі реконструкції модернізується і гідросилове обладнання. До 2017 року планується реконструювати генеруюче обладнання на усіх 24 агрегатах. Здіснюється також і заміна систем збудження, регулювання і управління. Впроваджується автоматизована система контролю безпеки гідротехнічних споруд. Це гарантує безаварійну і ефективну роботу Канівської ГЕС на сучасному рівні. Потужність підвищиться на 84 МВт.

Кременчуцька ГЕС

Більше п’ятдесяти років тому почала працювати Кременчуцька ГЕС. Її дванадцять вертикальних гідроагрегатів було введено у дію протягом лише одного року.

За потужністю - це друга після Дніпрогесу станція, вона виробляє за рік більш ніж півтора мільйони кіловат-годин електроенергії.

Для будівництва греблі проектувальники використали тут унікальну кам’яну гряду, яку нібито передбачила на Дніпрі сама природа. Тому сьогодні усі бетонні споруди і греблі - в належному стані.

Вражає простором та красою одне з найбільших в Україні Кременчуцьке водосховище, повний об’єм якого перевищує тринадцять з половиною кубічних кілометрів. За водосховищем, нижче за течією розташовані села і міста значної частини України. Тому першочерговим завданням ще на першому етапі реконструкції було впровадження автоматизованого контролю безпеки гідротехнічних споруд. На 12 кілометрах греблі встановлено датчики, що надають інформацію про стан споруд. Напрацьований досвід експлуатації такої системи передається на інші станції компанії “Укгідроенерго”.

Кременчуцька ГЕС в своєму складі має підстанцію 330 кВ, яка об’єднує три енергосистеми України. Для ефективної і надійної її експлуатації повітряні вимикачі тут замінено на елегазові.

Загалом, протягом першого етапу реконструкції на Кременчуцькій станції було замінено біля ста одиниць електротехнічного обладнання. На агрегатах станції встановлюються сучасні системи збудження та регулятори швидкості. Впроваджено і нову систему управління.

Повністю замінено масляні генераторні вимикачі на елегазові. До 2017 року планується реконструювати всі 12 гідроагрегатів. Повністю переобладнаються турбіни – їх замінюють на більш екологічно чисті.

Реконструкція турбін і генераторів підвищить ефективність функціювання станції. А також продовжить термін її надійної та екологічно безпечної роботи ще на 30-40 років.

Дніпродзержинська ГЕС

Дніпродзержинська гідроелектростанція експлуатується з 1963-го року. Сумарна потужність восьми її агрегатів - 352 МВт. Габарити їх унікальні. Діаметр ротора генератора сягає аж 15-ти метрів. При невеликому розрахунковому напорі води (адже різниця між верхнім та нижнім рівнями менше 10 метрів) поворотно-лопатеві турбіни мають пропускати значну її кількість. Діаметр робочого колеса турбіни - більше 9 метрів. Таких в Україні немає на жодній станції.

З огляду на винятковість гідросилового обладнання Дніпродзержинської станції заходи, пов’язані з його реконструкцією, потребували великої підготовчої роботи. Приміром, заміна камери турбіни. Їх стінки, споруджені в бетонному тілі греблі, де знаходиться проточна частина, відтепер отримають захист із нержавіючої сталі.

На 1 етапі реконструкції було завершено впровадження систем управління агрегатного і станційного рівня.

Впроваджено і нову систему збудження гідроагрегатів; встановлено сучасні регулятори швидкості обертання.

До 2016 року буде повністю переобладнано усі вісім гідроагрегатів. Другий етап реконструкції передбачає також і роботи, пов’язані з впровадженням системи контролю безпеки гідротехнічних споруд. Це і заміна гідромеханічного обладнання – затворів водозливної греблі та аварійного ремонту, і впровадження системи датчиків, що контролює зміщення греблі, земляних та бетонних споруд.

Дніпровська ГЕС

Легендарний ДніпроГЕС, що побудований у Запоріжжі на порогах Дніпра, включає два гідровузли. Це ГЕС-1, що споруджена ще у 1932 році та відроджена в повоєнні роки, та ГЕС-2, перший агрегат якої запрацював в 1974 році. Сьогодні на Дніпрогесі середньорічний виробіток електроенергії складає понад чотири мільярди кВт-годин.

Реконструкція Запорізького гідровузла також передбачала заміну і модернізацію обладнання для підвищення її потужності і надійності в експлуатації. Перший етап реконструкції завершився реабілітацією шести гідроагрегатів ГЕС-1.

Проведено ремонт роторної групи, здійснено заміну підшипників турбіни. На зміну механічним регуляторам швидкості обертання турбін прийшли нові цифрові регулятори. Оновилася система збудження. Генераторні вимикачі поступилися місцем елегазовим.

В результаті реконструкції потужність кожного з шести генераторів станції зросла з 65 до 72 МВт. Нова система температурного контролю відстежує стан ротора і статора, реєструє температуру вузлів. А щодо сучасної системи вібраційного контролю та діагностики, - то навіть не всі електростанції Європи можуть пишатися таким устаткуванням.

Окрім оновлення силового обладнання відбулася і заміна застарілих електромеханічних реле на мікропроцесорні пристрої. На підстанції встановлено нові елегазові вимикачі, трансформатори струму і напруги. Впроваджено нову автоматизовану систему управління на агрегатному та станційному рівнях.

Другий етап реконструкції передбачає модернізацію восьми гідроагрегатів станції ГЕС-2. Впроваджуються нові системи збудження. Генераторні та блочні вимикачі замінюються на елегазові. Оновляться блочні трансформатори. Все електротехнічне обладнання буде замінено на сучасне.

На цей час триває реконструкція вже другого гідроагрегата. Для модернізації інших шести машин Світовий банк надав додаткове фінансування. Особлива увага надається і питанню безпечної експлуатації гідроспоруд та греблі. Для цього тут впроваджується сучасна система контролю безпеки гідротехнічних споруд.

Каховська ГЕС

Перший гідроагрегат Каховської ГЕС було введено у дію у 1955 році. А вже через рік запущено і останній – шостий.

Каховський гідровузол є останньою сходинкою каскаду Дніпровських станцій. А Каховське водосховище – руслове, є джерелом екологічно чистої енергії і слугує для накопичення та розподілу води для питного та промислового споживання, а також зрошення.

Вже в ході 1 етапу реконструкції було здійснено заміну основного обладнання: після встановлення нових сучасних екологічно чистих поворотно-лОпатевих турбін викиди мастила у Дніпро практично зведено до нуля.

Проведено реконструкцію чотирьох гідроагрегатів, здійснено заміну систем збудження, встановлено сучасні регулятори швидкості.

Нова система управління та захисту забезпечує безперебійність і надійність роботи станції. А автоматизована система управління гідроагрегатами дозволяє регулювати їх потужність і відстежувати всі основні параметри. Також на Каховській станції впроваджено систему вібродіагностики.

В рамках 2 етапу здійснено реконструкцію усіх 6-ти гідроагрегатів. Завдяки новій турбіні на 4% зросла потужність.

Велика увага надається модернізації гідромеханічного обладнання. Оновився компресорний парк. Чотири компресори низького тиску і два – високого прийшли на зміну старим, які пропрацювали півстоліття.

Ведеться заміна затворів на водозливній греблі. На гідроспорудах станції введено в дію систему контролю та діагностики греблі, що гарантує її безпечність.

До п’ятдесятиріччя Каховської ГЕС, у 2005 році, було споруджено нову адміністративну будівлю, де встановлено новий сучасний пульт управління станцією.

При загальній довжині напірного фронту гідроспоруд Каховської ГЕС близько 4 кілометрів пропус к на здатність її водозливної греблі становить майже 21,5 тисяч кубічних метрів за секунду. Усі шість гідроагрегатів з сумарною потужністю в 351 МВт працюють практично зі 100% навантаженням. Каховська ГЕС конче потребує резерву потужності. І вже давно назріла необхідність спорудження ГЕС-2, яка б суттєво розвантажила основну станцію. З однієї сторони, це підвищить надійність її роботи з іншої ж, що не менш важливо, - надлишкова вода, яка при повені марно пропускається через водозливну греблю, даватиме реальний прибуток.

Дністровська ГЕС

У грудні 1981 року розпочато експлуатацію Дністровської ГЕС. Ця станція є унікальною за конструктивними особливостями, компоновочними рішеннями, складом та конструкцією обладнання. Дністровська ГЕС працює у гостропіковому режимі, виробляючи електроенергію в найбільш дефіцитній частині графіка навантажень, а також забезпечує швидкодіючі й диспетчерський та аварійний резерв.

Будівля ГЕС-1 є русловою, з відкритим водозливом над машинною залою та блоком монтажного майданчика.

Нижче за течією, за 20 кілометрів від ГЕC-1, розміщена Дністровська ГЕС-2.

З 1997 року в рамках міжнародного проекту “Реабілітація гідроелектростанцій і управління в енергосистемі” на Дністровській ГЕС триває реконструкція основного обладнання головної схеми видачі потужності та систем управління, захисту та моніторингу.

На першому етапі реконструкції виконано заміну обладнання схем автоматики, захистів та сигналізації гідрогенераторів. Запроваджена система вібраційного та температурного контролю турбіни та генератора дозволила здійснювати неперервний моніторинг осьових та радіальних рухів валу агрегата. В реальному часі на екрані монітора можна спостерігати за параметрами роботи генератора. Впровадження реєстраторів аварійних подій дозволило оперативному персоналу миттєво одержувати інформацію та проводити її аналіз.

Зазнав реконструкції і відкритий розподільчий пристрій станції. Враховуючи особливості її роботи, пов’язані з регулярними пусками та зупиненнями гідроагрегатів, тут було встановлено сучасні високовольтні елегазові вимикачі.

Вперше на станції було встановлено елегазові вимикачі і у схемі розподільчого пристрою генераторної напруги. Таке нововведення забезпечило незалежне увімкнення в мережу кожного гідроагрегата. При цьому значно зросла маневровість станції.

На другому етапі реконструкції Дністровської ГЕС триває реконструкція основного гідросилового обладнання. Провадиться модернізація лопатей робочого колеса турбіни та напрямного апарата. Встановлюються нові регулятори швидкості та системи збудження. Це - надійне в експлуатації сучасне обладнання.

Гідроакумулювання

В Україні, де в умовах рівнинних рік можливості будівництва ГЕС практично вичерпані, перспективним є подальший розвиток гідроакумулювання.

Дешеву електроенергію, що виробляється електростанцією в нічний час, гідроакумулююча станція використовує для перекачування води потужними насос-турбінами з нижнього водоймища у верхнє – так званий акумулюючий басейн. В пікові ж періоди навантажень падаюча вниз вода змушує турбіни виробляти електроенергію в часи її найбільшого споживання. Тим самим підвищується стабільність функціонування усієї енергосистеми. Як стверджують фахівці, вітчизняний гідроакумулюючий потенціал здатен не лише повністю задовольнити потреби України в піковій електроенергії, але й навіть експортувати її за кордон.

Дністровська ГАЕС

Енергетичний потенціал басейну Дністра – понад дев’ять з половиною мільярдів кіловат-годин. За проектом для використання такого значного ресурсу передбачалося будівництво на Дністрі комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС. Спорудження Дністровської гідроакумулюючої станції було розпочате ще у 1985 році. Розташування її обумовлене сприятливими можливостями використання водосховища Дністровської ГЕС-2 як нижнього басейну ГАЕС і наявністю перепаду висот у 150 метрів між рівнем нижнього водосховища та верхнього на правому березі. Завдяки унікальній компоновці агрегатів Дністровської акумулюючої станції зводиться до мінімуму ризик виникнення зсувів на схилах річки. До того ж, лишаються незмінними неповторні пейзажі навколишньої природи.

На жаль, разом зі зміною економічної ситуації в державі, Дністровська ГАЕС – один з наймасштабніших енергетичних проектів світового рівня – тривалий час так і залишалася недобудованою.

Та з огляду на надзвичайну важливість спорудження Дністровської ГАЕС для надійного функціонування вітчизняної енергосистеми у 2006 році було відновлене її активне будівництво. Компанія “Укргідроенерго” здійснює централізоване керування спорудженням ГАЕС і виступає гарантом реалізації кредитів міжнародних фінансових організацій.

Наприкінці 2009 року було введено у дію перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС.

Семен Поташник, Герой України, генеральний директор ВАТ “Укргідроенерго”

- Мы ввели в опытно-промышленную эксплуатацию. Уникальная машина украинского изготовления – самая крупная. Она вторая по величине, по мощности, по параметрам после японской фирмы. Но мы её уже опробовали – она уже работает. Это, конечно, грандиозных успех.

З огляду на планову потужність, яка в генераторному режимі становитиме 2270 МВт, а в насосному – 2947 МВт, ця ГАЕС буде однією з найпотужніших гідоакумулюючих станцій, що будуються в світі. А введення її в дію є важливим фактором стабільності енергосистеми України. Отже завершення будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції має бути одним з пріоритетних завдань державної політики в сфері забезпечення енергетичної безпеки нашої держави.

Канівська ГАЕС

У 1999 році було знято мораторій на будівництво Канівської ГАЕС. Згідно з новим проектом планова сумарна потужність її 4 гідроагрегатів складає одну тисячу МВт. Розташування майбутньої станції поблизу Канівського водосховища виключно вдале – як раз у центрі навантажень, де особливо виразні добові коливання, - коли нічні провали чергуються з ранковими та особливо вечірніми піками. Наразі вже затверджено новий проект Канівської ГАЕС і, як стверджують фахівці, при нормальному фінансуванні і активному будівництві є всі підстави вже у 2015 році запустити у дію перший гідроагрегат станції.

За рахунок введення потужностей гідроакумулюючих станцій забезпечиться і більш високий рівень надійності роботи атомних електростанцій, для яких надто відчутне глибоке падіння частоти струму в мережі. Окрім того, в економічно вигідному режимі базового навантаження зможуть працювати і теплові станції. Це дасть їм можливість підвищити коефіцієнт корисної дії та зменшити знос обладнання.

Мала гідроенергетика

Висока енергетична ефективність гідроелектростанцій та їх безпечність для навколишнього середовища створюють передумови для прискореного розвитку гідроенергетики. Тут обов'язково мають враховуюватися і перспективи так званих малих ГЕС.

В середині 20 століття в Україні функціонували майже тисяча малих ГЕС. А до початку нового століття їх збереглося лише близько чотирьох десятків. Але на цей час вже відновлені і працюють 70 малих ГЕС загальною потужністю 105 МВт. За рік вони виробляють понад 320 мільйонів кВт-годин електроенергії. Але й досі однією з нагальних залишається проблема реконструкції спрацьованого устаткування і відновлення пошкоджених споруд малих ГЕС.

В Україні існують потужні ресурси енергії води малих рік. Вони складають більше 25% від загального гідроенергетичний потенціалу. На спорудження малих ГЕС достатньо кількох місяців. Їх експлуатація не вимагає великих витрат. Вони швидко дають віддачу, окупаючи себе протягом декількох років. Крім того, використання водоймищ для ведення рибного господарства і потреб водозабезпечення істотно підвищує ефективність капіталовкладень.

Семен Поташник, Герой України, генеральний директор ВАТ “Укргідроенерго”

- Энергетика всегда была с моей точки зрения такой, наиболее мобильной, целенаправленной, дисциплинированной отраслью, связанной с большим количеством проблем. Потому что иначе просто невозможно. Вот продукцию нельзя сложить, её надо выдавать, и выдавать качественно. Компания никогда не задерживалась на решении такой относительно сложной, но однотипной, что ли задачи – это вот чистая эксплуатация. Вот у нас не было такого времени. И я думаю, что мы имеем полное право гордиться тем, что вот это постоянное, действительно стремление к творческому подходу, к решению новых задач, к внедрению новых видов оборудования.

Світовий Банк

Основні напрямки реконструкції та технічного переоснащення вітчизняних гідроелектростанцій були розроблені компанією “Укргідроенерго” і затверджені Міненерго України ще наприкінці 80 років. Та поворотним моментом у здійсненні цієї програми став лише 1994 рік, коли Світовий Банк після проведення експертизи прийняв рішення про її часткове фінансування.

З огляду на успішність результатів реалізації проекту реабілітації українських ГЕС та своєчасне виконання компанією “Укргідроенерго” своїх кредитних зобов’язань Світовий Банк вирішив, окрім запланованих основним договором, виділити ще й додаткові кредитні асигнування. До того ж свою активну зацікавленість в інвестуванні української гідроенергетичної галузі виявив і Європейський Банк розвитку.

Така висока ступінь довіри до виробничої діяльності компанії “Укргідроенерго” дає всі підстави стверджувати, що гідроенергетика є і буде надійною ланкою єдиного електроенергетичного комплексу України.

Автор: Валентина Меша

Режисер: Людмила Кривомаз

Оператори:

Артем Гусак (2005-2010)

Богдан Ярмоленко (2005-2010)

Сергій Клименко (2001-2004)

Руслан Павлов (1998-2000)

Дмитро Патютько (1998-2000)